9 вересня 1944 року, було підписано документ, який змінив долі майже півтора мільйона українців та поляків, змусив їх назавжди полишити свої домівки, з чужої волі почати нове життя.
Цей документ називався “Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР”.
Загалом в рамках виконання Угоди до літа 1946 року з України виселено майже вісімсот тисяч поляків, з Польщі – майже півмільйона українців.
Останнім актом цієї трагедії стала організована польським комуністичним урядом операція “Вісла”, коли близько 150 тисяч українців були примусово розселенні на теренах північно-західної Польщі з метою їх денаціоналізації.
Пам’ятати про ці події — означає повертати голос тим, чиї долі були зламані рішеннями тоталітарних режимів. Пам’ять про примусові виселення, втрату домівок і зруйновані громади має залишатися частиною нашого спільного осмислення минулого — заради правди, справедливості та взаємного порозуміння.
