Ініціатива 21 депутата польського Сейму провести 11 листопада польський Марш незалежності вулицями Львова — це політична провокація, яка не має нічого спільного з добросусідством.
Ми поважаємо незалежність Польщі та право польського народу її святкувати. Поважаємо право польської громади в Україні зберігати свою культуру, традиції та історичну пам’ять.
Але політичний марш вулицями Львова під приводом «вшанування польської історії Львова» з ініціативи депутатів польського Сейму — це і свідома провокація, і втручання у внутрішні інтереси України.
Львів — українське місто. Крапка.
Польська сторінка його історії, так само як українська, єврейська чи вірменська, є частиною багатої спадщини Львова. Але минуле міста не може бути приводом для сучасних політичних демонстрацій іноземної держави на території України.
Пропонуємо авторам цієї ініціативи відповісти на просте запитання: як би вони поставилися до проведення українського Маршу незалежності вулицями Перемишля чи Холма під гаслом «вшанування української історії» цих міст?
Очевидно, це спричинило б гостру реакцію в Польщі.
Тож правила мають бути однаковими.
Особливо небезпечно, що подібні ініціативи з’являються під час російсько-української війни. москва роками намагається перетворити складну українсько-польську історію на зброю, посварити наші народи та розпалити взаємну ненависть.
Українці також мають історичну пам’ять.
Ми пам’ятаємо пацифікацію українських сіл, Березу Картузьку, руйнування українських православних церков на Холмщині й Підляшші, депортації 1944–1946 років та операцію «Вісла».
Але ми не пропонуємо проводити українські політичні марші польськими містами. Тому закликаємо уряд Республіки Польща відкинути цю безвідповідальну ініціативу.
Від української влади очікуємо такої ж чіткої позиції: польського політичного Маршу незалежності вулицями Львова не повинно бути.
І не перетворюйте український Львів на арену польської внутрішньої політики та історичних провокацій.
Не забувайте, що в Україні війна. І проведення будь-яких масових заходів ставить під загрозу життя і здоров’я представників польської спільноти.
Україна і Польща потребують взаємної поваги, а не змагання історичними претензіями.


