14 жовтня 2026 року у Львові відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід і міжнародна підтримка», присвячена 84-й річниці створення Української повстанської армії. Участь у науковому заході взяв Андрій Шинькович — кандидат економічних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Державного торговельно-економічного університету, народний депутат України VIII скликання, заступник голови громадської організації «Правда та справедливість».

Організаторами конференції виступили Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівська обласна військова адміністрація, Львівська обласна рада, Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного та заклади вищої освіти Львівщини.

Захід об’єднав науковців, істориків, військових, представників органів державної влади та громадськості навколо питань національного спротиву, історичної пам’яті, державної безпеки й міжнародної підтримки України.

Андрій Шинькович виступив у межах секції «Національний спротив у системі гарантування безпеки держави: моделі, стратегії і світовий досвід» із доповіддю «Українці в економіці Польщі після 2022 року: між солідарністю, економічним внеском та історичною відповідальністю».

УКРАЇНЦІ СТВОРЮЮТЬ МІЛЬЯРДИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ДЛЯ ПОЛЬСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

У своєму дослідженні науковець представив економічний аналіз впливу українських громадян на розвиток Польщі після початку повномасштабного російського вторгнення.

За наведеними у доповіді оцінками Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), внесок українських біженців у ВВП Польщі у 2024 році становив 2,7%, а у 2025 році — близько 2,4%, або приблизно 94 млрд злотих.

Водночас рівень зайнятості українських біженців працездатного віку досяг 76%, що свідчить про їхню активну інтеграцію в польський ринок праці.

Науковець наголосив, що українці стали не лише отримувачами тимчасового захисту, а й важливими учасниками економічних процесів — працівниками, підприємцями, споживачами та платниками податків.

За оцінкою Андрія Шиньковича, розгляд українсько-польських відносин виключно через призму допомоги Польщі Україні створює неповну картину економічного співробітництва двох держав.

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ — ВИКЛИК НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ

Окрему увагу доповідач приділив наслідкам масштабної трудової міграції для української економіки.

За його розрахунками, повернення лише чверті українських біженців, які працюють у Польщі, могло б забезпечити економіку України додатковими 107 тисячами працівників. Повернення половини цієї групи означало б понад 213 тисяч працівників.

На думку науковця, людський капітал стає одним із визначальних ресурсів національної безпеки. Тому державна політика має передбачати не адміністративний примус до повернення громадян, а створення конкурентоспроможних робочих місць, належних житлових умов, безпеки та перспектив професійного розвитку.

СПРАВЕДЛИВЕ ПАРТНЕРСТВО НЕ МОЖЕ БУТИ ОДНОСТОРОННІМ

Важливою частиною виступу стала критична оцінка окремих аспектів сучасних українсько-польських відносин.

Андрій Шинькович звернув увагу на суперечність між значним економічним внеском українців у розвиток Польщі та торговельними обмеженнями, блокуванням українсько-польського кордону й використанням історичних питань у політичних дискусіях.

Зокрема, у дослідженні наведено оцінки, згідно з якими внаслідок блокування кордону Україна недоотримала близько 8 млрд грн митних платежів, а фінансові втрати українського бізнесу за відповідний період перевищили 1,5 млрд євро.

Доповідач підкреслив, що визнання масштабної підтримки Польщею України після 24 лютого 2022 року має поєднуватися з об’єктивною оцінкою економічного внеску українців і взаємною повагою до історичної пам’яті обох народів.

На переконання Андрія Шиньковича, майбутнє українсько-польського партнерства необхідно будувати на чотирьох фундаментальних принципах: солідарності, економічній взаємності, історичній правді та взаємній повазі.

Участь у конференції стала нагодою представити економічний вимір національної безпеки України та привернути увагу наукової спільноти до стратегічного значення збереження й повернення українського людського капіталу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИСТУПУ АНДРІЯ ШИНЬКОВИЧА

«УКРАЇНЦІ В ЕКОНОМІЦІ ПОЛЬЩІ ПІСЛЯ 2022 РОКУ: МІЖ СОЛІДАРНІСТЮ, ЕКОНОМІЧНИМ ВНЕСКОМ ТА ІСТОРИЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ»

Львів, 14 жовтня 2026 року

«Повномасштабна російська агресія спричинила найбільше переміщення українського населення у Європі з часів Другої світової війни. Одним із головних напрямів вимушеної міграції стала Польща, яка у 2022 році продемонструвала безпрецедентний рівень солідарності з Україною.

Однак сьогодні настав час говорити не лише про те, що Польща зробила для українців, а й про те, що українці зробили для Польщі.

За оцінками міжнародних дослідницьких організацій, економічний внесок українських біженців у 2025 році становив близько 94 мільярдів злотих, або 2,4% польського ВВП. Рівень зайнятості українців працездатного віку досяг 76%.

Це означає, що наші громадяни не просто знайшли прихисток. Вони працюють, створюють додану вартість, сплачують податки, розвивають підприємництво та підтримують економічне зростання сусідньої держави.

Водночас для України цей процес має інший бік. Кожен український працівник, який інтегрується в економіку іншої держави, — це людський капітал, якого бракує українським підприємствам, громадам і державі загалом.

Саме тому трудова міграція є не лише соціально-економічним явищем, а й стратегічним питанням національної безпеки України.

Особливої уваги потребують суперечності сучасного українсько-польського партнерства. Ми щиро вдячні польському народові за допомогу в найважчий період нашої історії. Але вдячність не повинна означати відмову від захисту власних національних інтересів.

Блокування українсько-польського кордону, торговельні обмеження та політизація складних історичних питань завдають шкоди довірі між нашими народами.

Історичну правду не можна використовувати вибірково. Україна та Польща мають спільно вшановувати жертв трагічних сторінок минулого, визнавати відповідальність за злочини проти цивільного населення та не допускати перетворення історичної пам’яті на інструмент сучасного політичного тиску.

Національна безпека України — це не лише зброя, армія та оборонні споруди. Це також економіка, демографія, трудові ресурси, людський капітал і здатність держави забезпечити своїм громадянам гідне майбутнє.

Наше стратегічне завдання — створити умови, за яких українці захочуть повернутися додому, працювати, створювати підприємства, виховувати дітей і відбудовувати власну державу.

Переконаний, що українсько-польські відносини мають розвиватися на основі чотирьох принципів: солідарності, економічної взаємності, історичної правди та взаємної поваги.

Тільки так ми зможемо побудувати справді рівноправне партнерство двох сусідніх народів — без комплексу боржника з одного боку та комплексу моральної переваги з іншого.»